Коли вночі у дім, квартиру, хату прийде Різдво, ялинка і вогні –
Згадай, хоч на хвилинку, про солдата, який в окопі мерзне на війні.
Який своє Різдво зустріне в полі під кулі свист і вітру коляду…
Хай спогад твій йому тамує болі, хай щира згадка піднімає дух,
Бо в цьогорічнім році щастя й туга змішались в датах, цифрах, іменах…
Яке ж Різдво без батька, сина, друга… Які ж свята, коли іде війна.
І в час, коли годинник цокне в тиші й по вінця буде келих… щастя… сміх…
Не говори тостів хвалебно-пишних, а помолись за мертвих і живих.
