Виступ генерал-осавула Олександра Грицаєнка
– отамана «Нетішинського козацького полку Хмельниччини»
на ІІ Міжнародному Конгресі козацтва
19.08.16 р.
Вітаю всіх учасників ІІ-го Міжнародного конгресу козацтва від імені та за дорученням козаків Нетішинської міської громадської організації «Нетішинський козацький полк Хмельниччини». Хочеться наголосити що НКП «Хмельниччини» поки що є єдиним офіційним підрозділом МСК «Запорізька Січ» на західній Україні.
Українці – єдина у світі козацька нація. Козацтво є дисциплінованою організацією українського народу, споконвічною формою його самоорганізації і самозахисту в лихоліття на засадах стародавнього Звичаю – Волі як відкристалізованого етнічного розуму.
Так історично склалося, що у важкий для народу час всіх об’єднувала сила, яка мала кілька складових успіху — вишкіл, блискучу дисципліну, волю до перемоги і головне любов до Батьківщини. Це були козаки.
Відродження козацьких традицій сьогодні є надзвичайно потрібною і важливою справою. Постане сучасне українське лицарство – духовно постане Україна. Сьогодні нам належить продовжити велику місію козацтва. Козаки знову мають стати захисниками честі й гідності України, її традицій, її культури.
Сучасні зміни геополітичної ситуації (тероризм, анексія Криму, військова агресія та захоплення частини території з боку Росії) висунули на порядок денний питання про додаткові гарантії захищеності та безпеки, територіальної, державної цілісності, забезпечення мирного проживання населення, підтримка на достатньому рівні мобілізаційних ресурсів.
Дуже шкода що у такий не простий для нашої держави час відсутня дієва увага державних структур до українського козацтва. Нерозвиненість законодавчої бази відродження та розвитку Українського козацтва може бути пояснена тим, що процес розбудови козацьких організацій в Україні іде мляво. Істотною перешкодою розвитку козацтва є концептуальна невизначеність цього процесу.
Включення козацтва в систему «держава» призведе до виникнення статусу військових козачих спільнот, які будуть поєднувати в собі риси й держави й громадської організації.
Саме цьому національні інтереси України вимагають створення державних документів, зокрема законів, постанов, які б сприяли дальшому розвитку українського козацтва як могутньої національно творчої і державотворчої структури.
Ось чому ми цілком підтримуємо запропонований проект Резолюції ІІ-го Міжнародного Конгресу козацтва. Думаю що всі ті ідеї та напрацювання що закладені в ній, у разі їх успішного втілення в життя, будуть тільки сприяти подальшому об’єднанню всіх козацьких підрозділів в єдину і потужну козацьку організацію.
Справжнє відродження козацтва на Україні почнеться тоді, коли до його лав увіллється молодь, що вболіває за народні справи, прагне кращого сьогодення та працює на духовне і матеріально багате майбутнє (молоді козаки, які пройшли школу козацько-лицарського виховання);
Коли теперішні козаченьки чітко усвідомлять, що по них судять про все козацтво і народ у цілому, відмовляться від своїх користолюбних цілей і на перше місце поставлять служіння народу;
Але якщо об’єктивно та тверезо проаналізувати процеси, які в теперішній час йдуть в українському козацтві, то ми побачимо, що саме козацтво поки ще розпорошене й неорганізоване. І причин для цього більш ніж достатньо:
По-перше, козаків розпорошують ті, хто не бажає появи на політичній арені України нової грізної громадської сили. Для цього козаків утягують до різних апаратних та партійних ігор. Сучасний козацький рух лише встиг набрати силу, а в його середовищі вже з’явились «білі» й «червоні», «самостійники» й «державники», «наші» й «не наші», які готові знову схрестити шаблі.
По-друге, розпорошеності цієї підсобляють самі козаки, піддавшись розгулу марнослів’я та егоїзму, пробуджених сучасною революційною хвилею, навіть не помітили, як опинилися в тенетах численних паралельних організаційних структур, які між собою ворогують.
По-третє, відсутність наукового узагальнення досліджень багатовікового служіння козацтва Неньці-Україні виявилося при перших кроках його державного становлення. Задля вирішення проблем, які виникають, необхідно вивчити механізм функціонування традиційних козацьких військ і на базі цих досліджень визначити, що можливо використати задля вироблення сучасної єдиної державної політики становлення козацтва й правильно виявити сутність козацького загалу, козацької громади, козацького війська.
По-четверте, козацтву необхідно формувати наскрізну систему підготовки й виховання козака як державної людини через сім’ю – середню школу – вищий навчальний заклад (готувати кадри).
Тобто по суті справи мова йде про відтворення козацтва як реальної збройної опори держави замість сучасної його імітації.
Події останніх років в Україні з усією ясністю показали, що опора лише на силові структури і підтримку неорганізованої маси населення не дає гарантій стабільності влади і стійкості держави. Коли відбуваються масові виступи населення правоохоронні органи просто не встигають забезпечити своєчасне реагування на всі акції.
У військовій теорії територіальна оборона визначається як «система правових, військових і загальнодержавних оборонних заходів, що проводяться дислокованими на певній території різнорідними силами для захисту об’єктів та комунікацій як в мирний, так і у воєнний час від дій противника, здійснення диверсійних і терористичних актів, а з введенням режиму воєнного стану — його встановлення і підтримання».
Виходячи з визначення територіальної оборони і відповідно до сучасних поглядів на її зміст спектр її основних завдань досить широкий.
Перш за все це охорона і оборона важливих військових, державних, господарських об’єктів і комунікацій.
Друге найважливіше завдання територіальної оборони, особливо актуальне у воєнний час в умовах виникнення соціально-політичної нестабільності в країні — це активна протидія в межах зони відповідальності і на її кордонах тим силам, які можуть завдати шкоди захищеним об’єктам.
В першу чергу це боротьба з десантами, диверсійно-розвідувальними групами, терористичними угрупованнями та бандформуваннями. Ще одним важливим завданням територіальної оборони є забезпечення встановлення і підтримання особливих правових режимів, військового або надзвичайного стану на території країни або в окремих її регіонах.
У цих умовах великого значення набуває охорона громадського порядку і громадської безпеки. Для цього тільки патрулів на вулицях у великому мегаполісі може знадобитися до двох-трьох тисяч і більше. А ще необхідно буде посилити охорону особливо важливих, державних та інших об’єктів.
Саме такими принципами керується у своїй роботі Нетішинський козацький полк Хмельниччини, а конкретно його громадське формування з охорони громадського порядку. Нетішин є специфічним містом — це місто супутник, де розташований важливий державний, стратегічний та режимний об’єкт підвищеної небезпеки — Хмельницька атомна електростанція.
Надійна робота та висока безпека обладнання цього атомного гіганта багато в чому залежить від морального клімату і соціальної захищеності персоналу що тут працює, а це як-не-як понад п’ять тисяч жителів Нетішина. Тому члени громадського формування здійснюють посилені патрулювання міста у п’ятницю, суботу і неділю, під час святкових, масових заходів, політичних акцій та за потреби — при виникненні надзвичайних ситуаціях, стоять на сторожі захисту народу та рідної країни.
Хочеться навести такий трохи курйозний але між тим досить сумний приклад – на початку літа 2014 р. поступила інформація що до нашого міста ідуть «тітушки» (бойовики-сепаратисти). Позачинялися магазини, мешканці поховалися по своїх домівках, міліція забарикадувала всі входи та вікна у своєму відділенні і залишила місто практично без охорони. І от тоді місто під свою охорону взяли козаки, на вулиці вийшло близько півсотні чоловік і патрулювали цілу ніч, до ранку.
Як потім з’ясувалося, тітушки дійсно наближалися але так і не наважилися зайти до міста, коли побачили що Нетішин надійно охороняють козаки. Саме після цього випадку було укладено договір про співпрацю між Нетішинським козацьким полком Хмельниччини і Хмельницькою атомною станцією по наданню послуг з охорони громадського порядку і громадської безпеки в межах санітарно-захисної зони та навколо самої станції у разі виникнення такої потреби.
До речи, НКП «Хмельниччини» є єдиною громадською організацією (з багатьох інших) з якою такий договір укладено. Про роботу Нетішинського громадського формування знають не тільки в Хмельницькій області, а й за її межами. З нами виходять на зв’язок, бажають співпрацювати.
Останній приклад – до нас завітав отаман Рівненського українського козацтва для ближчого знайомства, щоб налагодити контакти і в подальшому обмінюватися опитом та співпрацювати. Також відмічу що на базі Нетішинського громадського формування з охорони громадського порядку НАЕК «Енергоатом» створив подібні формування у всіх містах-супутниках атомних електростанцій України.
Так що в Нетішині козаків — знають, козаків — люблять, козаків — поважають.
На тому і стоїм!
Дякую за увагу.
