Щиро вітаю Вас з Покровою Пресвятої Богородиці, Днем українського козацтва і від сьогодні вперше – День захисника України!
І сьогодні звертаюся з молитвою до високої покровительки українства, просячи про мир, добро і суспільну злагоду на батьківській землі.
Аби на наших людей зійшла благодать, а душі наповнилися любов’ю, щирістю і всепрощенням. Нехай у всьому нам допомагає високе покровительство Пресвятої Богородиці!
2014 року в результаті збройної агресії Росії в українському суспільстві підсилилися проєвропейські тенденції декомунізації — відмови від радянських символів і свят. За ініціативи Президента Україна відмовилась від святкування «Дня захисника Вітчизни» 23 лютого знаного за радянських часів, як «День Радянської армії і військово-морського флоту».
Натомість українці вирішили вшановувати захисників своєї Батьківщини 14 жовтня згідно з історичною традицією вшанування українського війська у День Покрови Пресвятої Богородиці водночас з Днем Українського козацтва. Також 14 жовтня традиційно відзначається як день створення Української повстанської армії — військово-політичної формації українського визвольного руху.
У своєму виступі під час військового параду в Києві 24 серпня 2014 року Президент України Петро Порошенко відзначив: «В багатому на подвиги літописі українського воїнства безліч битв і дат, гідних стати Днем захисника Вітчизни. Я наголошую, Україна більше ніколи не відзначатиме це свято за військово-історичним календарем сусідньої країни. Ми будемо шанувати захисників своєї Батьківщини, а не чужої!»
Свято встановлене 14 жовтня 2014 р. указом Президента України Петра Порошенка з метою вшанування мужності та героїзму захисників незалежності й територіальної цілісності України, військових традицій і звитяг Українського народу, сприяння дальшому зміцненню патріотичного духу в суспільстві та на підтримку ініціативи громадськості.
Цим же указом скасовано указ Президента України Леоніда Кучми 1999 р., яким встановлювалося свято — День захисника Вітчизни, що відзначалося щорічно 23 лютого.
Що розказував нам батько, не забудь до скону,
Про Покрову, Матір Божу, про святу ікону.
Сарацини підступили під мури Царграда,
Хоч відважно бились греки – не дали їм ради.
І коли вже воювали за рубіж останній,
На всеношній святий Андрій, а з ним Єпіфаній (його учень)
раптом бачать прямо перед ними
У повітрі Матір Божу з багатьма святими.
І коли вже сил у греків зовсім не ставало,
Розпростерла Мати Божа біле покривало,
Омофор свій, над їх станом, благаючи стиха
Про спасіння того граду від біди та лиха.
Підбадьорені святими словами молитви,
Вийшли греки з небезпеки, не програли битви.
Й нам в родині Мати Божа додавала сили.
Богоматері ікону ми дуже любили.
Ще й тепер прохаєм часто, зустрівшися з горем:
Покрий же нас, Божа Мати, своїм омофором.
Серед нашого народу Надія не згине,
Поки молишся за грішних, Свята Берегине.
