Після важкої недуги перестало битися серце найдорожчої, найріднішої, наймилосерднішої людини – отця Василя (Талашка).
Скінчилося земне життя і відійшов у вічність настоятель Старокривинської Свято – Дмитриївської козацької церкви, духовний наставник, капелан Нетішинського козацького полку Хмельниччини.
Підносимо свої молитви за упокоєння його душі та просимо Всемилостивого Бога прийняти його в Свої Небесні оселі.
Все своє життя він присвятив служінню людям, був до останнього з ними в божому храмі задля проповідництва Божого слова, задля об’єднання та згуртування християн, вчив їх бути справедливими до всього.
Митрофорний протоірей Талашок Василь Володимирович народився 20.01.1956р. у с.Вельбівно, Острозького р-ну, Рівненської обл.
У 1971р. закінчив у Велібівненську середню школу.
З 1971р. по 1973р. навчався в ГПТУ-38 м. Рівне.
З 1974р. по 1976р. служив у лавах радянської армії командиром самохідних зенітних установок на території Німеччини.
1977р. одружився і поступив на курси священників при Вінницькому кафедральному соборі.
23.02.1979р. архієпіскопом Вінницьким і Брацлавським Агафангелом рукоположений в священний сан і призначений настоятелем Свято-Іоанно-Богословського храма с. Березки, Бершадського р-ну Вінницької єпархії.
У 1986р. був призначений настоятелем Свято-Дмитрівського храму с. Старий Кривин та Свято-Михайлівського храму с. Колом’є.
З 1991 по 1995р. навчався в Киівській Духовній семінарії.
У 2004р. закінчив Національний університет «Острозька академія» і отримав повну вищу освіту за спеціальністю «Релігієзнавство» та здобув кваліфікацію викладач філософських та релігієзнавчих дисциплін. За старанні труди, на славу Святої церкви, був нагороджений найвищими нагородами, зокрема митрою.
З великою печаллю і тяжким болем ми поминаємо Вас. Ви були людиною чистої душі, щирого серця, людяним, турботливим і мудрим. Таким завжди залишаєтеся у нашій пам’яті та серцях. Нехай земля буде Вам лебединим пухом, а Господь Бог пошле душі добрій Царство Небесне.
Бог дав Вам милосердне серце, чуйну душу, світлий розум, доброту, дітей, онуків. Та не дав найдорожчого – довгого життя. Простіть нас, що не змогли вберегти Вас. Вічний спокій Вам, отче Василю.
Хто знав і пам’ятає покійного, пом’яніть добрим словом і молитвою.
