У ці дні кожен з нас відчуває себе частиною великої родини. Це свято об’єднує усіх, кому дороге місто – його вулиці, будівлі, сквери, парки і храми, його минуле і трудове сьогодення. Ми з вдячністю згадуємо всіх, хто творив його історію, збагачував традиції, та розбудовував.
Наше місто – трудівник, борець, митець, будівничий. Завжди молоде, воно з кожним роком стає затишнішим і комфортнішим: споруджуються нові будівлі, перевтілюються його вулиці, створюється сучасна інфраструктура. Місто стає привабливішим для гостей та інвесторів. Але водночас йому вдається зберегти свою самобутність та унікальність, свою неповторну душу…
Та найбільше надбання міста Нетішин , його справжня окраса та гордість – нетішинці.
Адже саме завдяки вашому натхненню, «золотим рукам», самовідданості та наполегливості живе і возвеличується наш край.
Усі досягнення, якими багате наше місто, складаються з щоденної праці, знань і талантів його жителів. Тож ми дякуємо кожному з Вас за всі добрі справи, вчинки, наміри та починання, спрямовані на розвиток та благоустрій рідного міста, покращення добробуту нетішинців.
Нехай нас завжди об’єднує любов і небайдужість до міста, адже саме ми спільними зусиллями маємо кожного дня, кожного року творити наше місто заради наших батьків і наших дітей.
Зичимо кожній родині здоров’я і процвітання, миру і злагоди, щастя і добробуту, здійснення усіх світлих мрій та сподівань, успіхів у всіх життєвих справах!
Історична довідка
Перша писемна згадка про Нетішин в історичних документах з’явилась у 1533 році і ця назва належала невеликому і невідомому для широкого загалу селу Нетішину. Зокрема, відомості про село Нетішин надруковані в книзі польського історика Олександра Яблоновського «Польща 16 століття під поглядом географічно-статистичним» (т.8 Землі Руські. Волинь і Поділля. З серії «Джерела історичні» Том 19 Варшава, 1989 рік).
До 1909 року в с. Нетішин нараховувалось 801 подвір’я і проживало в ньому 1835 чоловік. Перша церковно-приходська школа була заснована в селі у 1871 році. В 1931 році в селі була збудована і розпочала роботу нова школа з семирічною освітою. В ній до 1941 року 16 вчителів навчали 240 учнів. В 1936 році була збудована Нетішинська гідроелектростанція потужністю 325 кВт і село було електрифіковане.
Минуле Нетішина багате на події, пов’язані з національно-визвольною боротьбою та революційними процесами. Не обійшли стороною Нетішин і буремні роки Великої Вітчизняної війни, залишивши непоправний слід розрухи і втрат.
Нова ера Нетішина розпочалась з прийняттям Міністерством енергетики і електрифікації СРСР рішення вів 17 квітня 1975 року № 80 про техніко-економічне розміщення АЕС в Нетішинському пункті Хмельницької області.
Акт про вибір майданчика, який визначив і остаточну назву об’єкта — Хмельницька атомна електростанція, був затверджений Постановою Ради Міністрів УРСР від 10 грудня 1975 року № 536. 4 лютого 1977 року Міністерством енергетики і електрифікації СРСР видано Наказ № 46-а «Про початок робіт по будівництву Хмельницької АЕС».
Цей документ і став тим важелем, що надав рушійної сили процесу широкомасштабного будівництва. 8 лютого 1978 року Наказом Міністерством енергетики і електрифікації СРСР за № 59 було утворено Управління будівництва Хмельницької атомної електростанції, яке і до сьогодні залишається головною будівельною організацією в місті. Будівництво міста розпочалось в 1977 році.
Однак, біографію міста важко осягнути поза контекстом будівництва Хмельницької атомної електростанції. В січні 1981 року, як символічний початок будівництва, відбулось виймання першого ковша грунту під котлован для фундаменту першого енергоблока, а згодом, у жовтні, закладання першого кубометра бетону фундаментної плити під реактор. У липні 1982 року на будівництві головного корпусу пройдена нульову відмітку.
З початком будівництва ХАЕС, статус Нетішина неодноразово змінювався. Указом Президії Верховної Ради УРСР від 5 травня 1981 року село Нетішин стало селищем міського типу. Згодом, відповідно до Указу Президії Верховної Ради УРСР від 21 серпня 1984 року № 34 було утворено нове місто — Нетішин (на той час районного підпорядкування).
10 грудня 1987 року було здійснено фізичний пуск енергоблока № 1, 22 грудня блок № 1 був включений в мережу і став складовою єдиної енергетичної системи України. Розпочалась підготовка до введення в дію енергоблоків №№ 2, 3, 4.
В 1990 році будівництво енергоблока № 2 ХАЕС було завершено на 95% і проводилась підготовка до пусконалагоджувальних робіт, але в цей час Верховною Радою України був прийнятий мораторій на спорудження нових АЕС і введення нових потужностей на уже діючих станціях.
Пройшло довгих три роки, поки молода українська держава зрозуміла, що без потужної енергетики підняти економіку неможливо і Верховна Рада України 21 жовтня 1993 року відмінила мораторій на будівництво атомних електростанцій.
Для міста Нетішина дата відміни мораторію стала визначною також тим, що співпала з датою прийняття Верховною Радою України постанови від 21 жовтня 1993 року № 3539-ХІІ відповідно до якої місту було надано статус міста обласного підпорядкування.
З прийняттям рішення про розміщення атомної електростанції біля села Нетішина — розпочато і саме будівництво міста. Відповідно до Указу Президії Верховної ради України УРСР від 21 серпня 1984 року № 34 було утворено нове місто — Нетішин.
Місто Нетішин територіально розташоване на північному заході України, в Хмельницькій області, на межі Хмельницької та Рівненської областей, на правому березі річки Горинь, що є притокою ріки Прип’ять, на відстані 350 кілометрів на захід від Києва та в 133 кілометрах від Румунського, Польського та Білоруського кордонів.
Кількісний склад міського населення становить близько 37 тис. чоловік. Середній вік жителів — 30 років, третина населення — діти. Від загальної чисельності населення: жінок — 49 відсотків, пенсіонерів — 12 відсотків, неповнолітніх — 34 відсотки, в тому числі школярів — 21 відсоток, людей працездатного віку — 65 відсотків. Загальна площа міської ради становить 6591,9 га, а загальна площа міста — 1623 га.
