Проливний дощ не завадив сучасним козакам вшанувати пам’ять своїх героїчних предків.
1 червня МСК «Запорізька Січ» на о.Хортиця провів щорічну, двадцяту, поминальну Тризну по загиблим козакам всіх часів – урочистий священний ритуал, в ході якого сучасні спадкоємці і продовжувачі традицій січового дніпровського «лицарство» схиляють голови перед пам’яттю своїх героїчних предтеч, молитовно просячи Господа за упокоєння їхніх чистих і відважних душ.
У первинному сенсі слова «тризна» – це язичницький звичай древніх слов’ян, які вважали, що душі воїнів, полеглих на полі брані, живі родичі зобов’язані гідно проводити в потойбічний світ. Тому після спалювання тіл загиблих «воїв» їх соратники обов’язково виконували героїчні гімни, в яких вихвалялися чесноти і подвиги полеглих побратимів, а потім влаштовували на їх честь військово-спортивні змагання. Завершувалася тризна спільною поминальною трапезою, щоб безсмертні душі героїв з радістю вознеслися в райські обителі, на небеса.
Є дані, що обряд, подібний тризні, практикували й січовики. Особливо ті з них, які, подібно кошовому отаману І.Д.Сірку, були т.зв. «Характерниками» – носіями таємних сакральних знань, умінь і навичок (в т.ч. і суто магічних), що дійшли з сивих глибин праісторії.
Цього року захід розпочався в історико-культурному комплексі «Запорізька Січ». Блаженнійший Лука, архієпископ Запорізький і Мелітопольський звершив заупокійну Божественну літургію в Покровському храмі комплексу.
Після спільної молитви духовенство і козаки з різних регіонів України, Росії та Білорусії пройшли Хресною ходою до місця проведення церемонії.
На мітингу-реквіємі (свого роду громадянській панахиді) по всіх козаках всіх військ і всіх епох, що за віру, народ і Батьківщину живіт свій поклали, архієпископ Запорізький і Мелітопольський Лука, як керівник Синодального відділу у справах пастирської опіки козацтва України та духовно-фізичного виховання молоді у своєму архіпастирському зверненні сказав, що за зовнішньою стороною «православного лицарства» повинно стояти істинне християнське життя.
«Церква є Тіло Христове, а віруючі – частки цього Тіла. Тілом же для козака повинна стати любов до Батьківщини, а його душею – віра в Господа. Православ’я і козацтво повинні стати двоєдиним цілим. Істинний козак славен не красивою формою, шашкою, буркою, папахою або газирями. Істинний козак славен своєю відданістю Богу і Батьківщині, хто всім своїм життям стверджує віру Православну».
Архієрей у в спільному з військовим духовенством Богослужінні звершив літію за покійними душам і освятив великий дерев’яний поминальний хрест з покладеним поверх нього вінком з квітів і свічками.
Отамани Об’єднаного Війська Запорізького здійснили з Поминальним хрестом символічне коло вздовж строю козаків, після чого за усталеною вже традицією хрест був переданий козакам «Нетішинського козацького полку Хмельниччини» і опущений ними у стромовину русла Старого Дніпра.
Відбувся спільний парад (проходження загальним строєм) підрозділів усіх козацьких організацій які взяли участь в заході.
По завершенні офіційної церемонії отамани, представники Запорізької ОДА та обласної ради поклали квіти до пам’ятника засновнику першої історично достовірної Дніпровської Січі князю Дмитру Івановичу Вишневецькому-Байді.
Завершилася Тризна показовими виступами вихованців Запорізького центру козачого військово-патріотичного виховання «Школа джур» та джур Феодосійського козацького полку Ради отаманів Криму, а також знаменитим козачим кулешем.
P.S. Проведений урочистий ритуал козаки називають не тільки Днем пам’яті, а й символом відродження і єдності сучасного козацтва з Церквою.
Фотозвіт дивіться тут: Козацька Тризна на Хортиці-2013
