Свята 8 – 9 травня в Україні: що відзначаємо і коли вихідні
Незважаючи на ініціативу Інституту національної пам’яті, у 2018 році 9 травня залишається вихідним днем.
При цьому в Європі і світі перемогу над нацизмом відзначають 8 травня. Про те, чому ж в Україні до сих пір залишається вихідним 9 травня, і що таке «День пам’яті і примирення», пише «24 канал».
Історія Дня пам’яті і примирення
7 травня 1945 року у французькому Реймсі начальник оперативного управління Верховного головнокомандування армійських сил Німеччини (ОКВ) генерал-полковник Альфред Йодль підписав акт капітуляції Німеччини. Але Антигітлерівська коаліція його офіційно прийняла вже 8 травня о 23:01 за берлінським часом – в той час в Москві вже було 00:01 9 травня.
Вже більше двадцяти років традиція вшанування пам’яті великих подвигів козаків Русі-України існує в Запоріжжі. Її повернули з небуття патріоти-нащадки та щорічно відзначали на овіяному легендами та славою фортеці, яка не одне століття стояла на Дніпрі, збудована Богом і людьми під назвою Хортиця.
У Славутському районі є чимало мальовничих куточків, які прикрашають Божі Храми – цікаві пам’ятки архітектури. Один з них в селі Старий Кривин. Тут милує око старовинна дерев’яна Свято-Покровська церква, збудована у стилі українського бароко. Це незвичайна архітектурна споруда, яка своєю формою схожа на корабель. Слід відзначити, що вона є характерним зразком волинської школи народної архітектури.
Вже на початку XVIІ ст. турки нерідко змушені були переходити до оборонної стратегії, з великими труднощами захищаючи на узбережжі свої міста, фортеці, а на воді – торгові кораблі. А в окремі періоди багатовікової жорстокої боротьби запорожцям вдавалося контролювати басейни Дніпра та Бугу, узбережжя Чорного й Азовського морів.
Довгий час побутувала думка, що українські козаки лише воювали з татарами, однак відомо, що були й роки, коли між ними встановлювалися мирні стосунки. Витоки козацько-ординських союзів слід шукати ще у 20-х рр. XVI ст., коли черкаський і канівський староста Остафій Дашкович у 1521 р. на чолі козацьких загонів спільно з ханом Мехмет-Гіреєм здійснив похід на Москву та Казань.
Особа Северина Наливайка була оповита легендами ще за його життя. Ця непересічна в українські історії особистість, очоливши після загибелі Криштофа Косинського козацьке військо, своїми діями змусила наприкінці XVI ст. здригнутися одну з наймогутніших тогочасних держав Східної Європи – Річ Посполиту.
Укріпившись як військова сила, козацтво наприкінці XVI ст. переходить до відкритої збройної боротьби проти польської шляхти. Першим організованим збройним виступом на шляху боротьби за державність українського народу стало козацько-селянське повсання під проводом Криштофа Косинського у 1591-1593 рр.
